Кубок Інтертото – міжнародний клубний футбольний турнір, який проводився в Європі з 1961 до 2008 року. Спочатку змагання організовували в літній період, щоб забезпечити проведення футбольних матчів для букмекерських ставок під час міжсезоння. У 1995 році турнір перейшов під егіду УЄФА та став додатковим шляхом до Кубка УЄФА для клубів, які не змогли кваліфікуватися через національні турніри. Кубок Інтертото відзначався незвичайним форматом, який неодноразово змінювався, а в окремі роки мав одразу кількох переможців. Останній розіграш відбувся у 2008 році, після чого змагання остаточно припинило існування.
Історія Кубка Інтертото
Історія Кубка Інтертото розпочалася у 1961 році за ініціативою швейцарського спортивного функціонера Ернста Томмена, одного із засновників Кубка ярмарків, та австрійського футбольного тренера Карла Раппана. Головною метою створення турніру було забезпечити букмекерські організації футбольними матчами для приймання ставок у літнє міжсезоння, коли більшість європейських чемпіонатів перебували на перерві. Для клубів участь у змаганні водночас стала можливістю підтримувати ігрову практику та зустрічатися із суперниками з інших країн.
У перші роки турнір мав повноцінну систему плей-оф із визначенням чемпіона. Першим переможцем став амстердамський Аякс, який у фіналі сезону 1961/62 обіграв Феєнорд із рахунком 4:2. Згодом трофей двічі поспіль здобував Словнафт Братислава (нині Інтер Братислава), а також польська Полонія Битом, східнонімецький Локомотив Лейпциг та франкфуртський Айнтрахт. Останній виграв заключний фінал цього періоду в сезоні 1966/67.
Після 1967 року Кубок Інтертото зазнав суттєвих змін. Від фінальних матчів відмовилися, а змагання обмежили груповими турнірами, переможці яких не розігрували єдиний трофей. У такому вигляді Інтертото існував майже три десятиліття, залишаючись переважно літнім футбольним змаганням без статусу одного з головних єврокубків.
Новий етап розпочався у 1995 році, коли організацію Кубка Інтертото перебрала на себе УЄФА. Турнір отримав офіційний статус і став додатковою можливістю потрапити до Кубка УЄФА. Це значно підвищило його спортивне значення та привернуло увагу клубів із провідних європейських чемпіонатів. Проте після чергової реформи єврокубків УЄФА ухвалила рішення відмовитися від Інтертото. Останній розіграш відбувся влітку 2008 року, а його функцію фактично перебрала розширена система кваліфікації Ліги Європи.
Формат проведення турніру
Формат Кубка Інтертото неодноразово змінювався протягом його історії. У перших шести розіграшах (1961–1967) команди спочатку змагалися в групах, після чого найкращі учасники виходили до плей-оф. Переможця визначали у фіналі, який в окремі роки складався з двох матчів.
У 1967–1994 роках організатори відмовилися від плей-оф та фіналів. Клуби проводили матчі в групах, а команди, які посідали перші місця, ставали переможцями своїх груп. Єдиного чемпіона турніру не визначали, а кількість груп та учасників змінювалася залежно від сезону. У 1967, 1968 та 1970 роках застосовували регіональну систему, за якої команди розподіляли за географічним принципом. У 1969 році та протягом 1971–1994 років використовували нерегіональний формат без такого поділу.
Після переходу під управління УЄФА у 1995 році Кубок Інтертото знову отримав систему плей-оф. У першому розіграші взяли участь 60 команд, розподілених на 12 груп по п'ять учасників. До наступної стадії виходили 16 найкращих клубів, а два переможці вирішальних матчів отримували путівки до Кубка УЄФА. У 1996 році кількість переможців збільшили до трьох, а до плей-оф почали виходити лише переможці 12 груп. Із 1998 року груповий етап скасували, залишивши лише матчі на вибування. Така система діяла до 2005 року.
Остання велика реформа відбулася у 2006 році. Кількість раундів скоротили з п'яти до трьох, а 11 переможців заключного етапу отримували право виступити у другому кваліфікаційному раунді Кубка УЄФА. Водночас серед цих команд визначали головного володаря Кубка Інтертото – ним ставав клуб, який просувався найдалі в подальшому розіграші Кубка УЄФА. Такий формат використовували до ліквідації турніру у 2008 році.
Всі переможці Кубка Інтертото
Нижче представлені переможці Кубка Інтертото під егідою УЄФА з 1995 до 2008 року: два у 1995, по три у 1996–2005 роках та по одному головному володарю трофея у 2006–2008 роках. Інші переможці заключного раунду останніх трьох сезонів до списку не включені. Загалом за 14 розіграшів у списку представлений 31 клуб, чотири з яких здобували перемогу двічі: Штутгарт, Шальке, Гамбург та Вільярреал. Поразки у фіналах враховані лише за 1995–2005 роки, оскільки після реформи 2006 року фінальні матчі в Кубку Інтертото більше не проводили.
| Клуб | Перемоги | Поразки у фіналах | Роки перемог |
|---|---|---|---|
Штутгарт
|
2 | 0 | 2000, 2002 |
|
Шальке
|
2 | 0 | 2003, 2004 |
Вільярреал
|
2 | 1 | 2003, 2004 |
|
Гамбург
|
2 | 1 | 2005, 2007 |
Брага
|
1 | 0 | 2008 |
Ньюкасл
|
1 | 1 | 2006 |
Ланс
|
1 | 0 | 2005 |
|
Марсель
|
1 | 0 | 2005 |
|
Лілль
|
1 | 1 | 2004 |
Перуджа
|
1 | 0 | 2003 |
|
Малага
|
1 | 0 | 2002 |
|
Фулгем
|
1 | 0 | 2002 |
|
Астон Вілла
|
1 | 0 | 2001 |
|
ПСЖ
|
1 | 0 | 2001 |
|
Труа
|
1 | 0 | 2001 |
|
Удінезе
|
1 | 0 | 2000 |
|
Сельта
|
1 | 0 | 2000 |
|
Монпельє
|
1 | 1 | 1999 |
|
Ювентус
|
1 | 0 | 1999 |
|
Вест Гем
|
1 | 0 | 1999 |
|
Валенсія
|
1 | 1 | 1998 |
|
Вердер
|
1 | 0 | 1998 |
|
Болонья
|
1 | 1 | 1998 |
|
Бастія
|
1 | 0 | 1997 |
|
Ліон
|
1 | 0 | 1997 |
|
Осер
|
1 | 1 | 1997 |
|
Карлсруе
|
1 | 1 | 1996 |
|
Генгам
|
1 | 0 | 1996 |
Сількеборг
|
1 | 0 | 1996 |
|
Страсбур
|
1 | 0 | 1995 |
|
Бордо
|
1 | 0 | 1995 |
Найбільшого успіху серед переможців Кубка Інтертото в подальшому розіграші Кубка УЄФА досяг французький Бордо. У сезоні 1995/96 команда дісталася фіналу, де поступилася мюнхенській Баварії. Ще одним визначним результатом став вихід іспанського Вільярреала до півфіналу Кубка УЄФА в сезоні 2003/04. Жодному клубу не вдалося пройти шлях від перемоги в Інтертото до здобуття головного трофея Кубка УЄФА в тому самому сезоні.
Останній розіграш 2008 року
Останній розіграш Кубка Інтертото проходив із 21 червня до 27 липня 2008 року. У змаганні взяли участь 50 клубів, які представляли різні європейські країни. Турнір складався з трьох раундів плей-оф, а 11 переможців заключного етапу отримували путівки до другого кваліфікаційного раунду Кубка УЄФА сезону 2008/09.
Серед команд, які успішно подолали Кубок Інтертото, були англійська Астон Вілла, німецький Штутгарт, італійський Наполі, іспанський Депортіво, норвезький Русенборг та португальська Брага. Загалом усі 11 клубів вважалися переможцями турніру, проте головний трофей мав отримати той, хто пройде найдалі в подальшому розіграші Кубка УЄФА.
Найуспішнішою серед цих команд стала Брага. Португальський клуб подолав груповий етап Кубка УЄФА, а в 1/16 фіналу переміг бельгійський Стандард із загальним рахунком 4:1. Після вильоту інших представників Інтертото Брага залишилася єдиною командою, яка пробилася до 1/8 фіналу. У березні 2009 року її офіційно визнали головним переможцем останнього розіграшу, а 19 березня клуб мав отримати нагороду УЄФА перед домашнім матчем із французьким ПСЖ.
Таким чином, Брага увійшла в історію як останній головний володар Кубка Інтертото. Починаючи із сезону 2009/10, окремий літній турнір більше не проводили, а його місце в системі єврокубків зайняли додаткові кваліфікаційні раунди новоствореної Ліги Європи УЄФА.